Новини проекту
Новий навчальний рік!
Найзахопливіші детективи для підлітка
Wizeclub Education: курси додаткової освіти в Україні
Що робити, якщо болить поперек
Онлайн академія Mate academy – від мрії потрапити в IT до першої роботи
Мобільні додатки для підтримки організації навчання та співпраці в освітньому процесі
Школа англійської для дітей: важливість навчання та як вибрати кращу школу
Хто такий Зевс?
Вивчаємо англійську за допомогою читання
Благодійність та соціальна відповідальність бізнесу
Як обрати надувний басейн?
Як створити і розкрутити групу у Фейсбуці без блокування
Практичні рекомендації по вибору школи англійської мови
Options for checking articles and other texts for uniqueness
Різниця між Lightning та USB Type-C: одна з відмінностей iPhone
Столична Ювелірна Фабрика
Відеоспостереження у школі: як захистити своїх дітей?
Чим привабливий новий Айфон 14?
Розширений пакет за акційною ціною!
iPhone 11 128 GB White
Програмування мовою Java для дітей — як батьки можуть допомогти в навчанні
Нюанси пошуку репетитора з англійської мови
Плюси та мінуси вивчення англійської по Скайпу
Роздруківка журналів
Either work or music: 5 myths about musicians and work
На лижі за кордон. Зимові тури в Закопане
Яку перевагу мають онлайн дошки оголошень?
Огляд смартфону Самсунг А53: що пропонує південнокорейський субфлагман
БЕЗПЕКА В ІНТЕРНЕТІ
Вітаємо з Днем Вчителя!
Портал E-schools відновлює роботу
Канікули 2022
Підписано меморандум з Мінцифрою!
Голосування
Як Вам новий сайт?
Всього 8 чоловік

Педагог, ентузіаст і фанат своєї справи

Дата: 12 вересня 2020 о 18:48
116 переглядів

Скільки доводилося спілкуватися з педагогами-фізкультурниками, мимоволі ловиш себе на думці: ці люди є справжніми фанатами своєї справи. Погодьтеся, не кожен з нас ладен жертвувати своїм вільним часом, почасти — вихідним днем, аби разом зі своїми вихованцями поїхати на змагання, усім серцем вболівати за них і все це задля того, аби відчути смак перемоги підопічних, з якими і сам стаєш переможцем. Вчитель фізвиховання та допризовної підготовки Віталій Широчук належить до когорти саме таких фанатів масового спорту, вже майже тридцять літ працюючи у Радехівській та Штунській школах.

«Власне, перші кроки, пов’язані зі спортом, почав робити ще здобуваючи фах вчителя молодших класів у Володимир-Волинському педучилищі, куди вступив по закінченні школи у рідному Штуні, — пригадує Віталій Іванович. — Для таких закладів характерно, що хлопців там навчається небагато, відтак доводилося брати участь чи  не у всіх змаганнях: теніс, волейбол, баскетбол, футбол і т.д.».

Спортивна стежина продовжилася і під час служби в армії. Служив у спортроті танкових військ у Німеччині і показував непогані результати: був найкращим у полку серед гирьовиків та найвправнішим на смузі перешкод.

Тож цілком закономірно, що по завершенні армійської служби у 1990 році вирішив вступати до Луцького педінституту, щоб здобути фах вчителя допризовної підготовки і фізвиховання. Звісно ж, активно займався спортом, здобув перший розряд по лижах, волейболу.

«У 1992 році, вже коли навчався на третьому курсі, у зв’язку з сімейними обставинами (смертю тата) змушений був перевестися на навчання за індивідуальним планом, — далі ділиться спогадами Віталій Широчук. — Того ж року почався мій педагогічний стаж, адже почав викладати допризовну підготовку у Штунській школі».

А ще через два роки, по закінченні вузу, наш співрозмовник прийшов працювати ще й у школу села Радехів. Відтоді вже майже тридцять літ — вчитель у двох школах. Свого часу вів у Радехові секцію футболу від Любомльської ДЮСШ.

Відрадно, що за цей період багато його вихованців неодноразово ставали переможцями і призерами різноманітних районних та обласних змагань. Окремі з них, очевидно, надихнувшись прикладом наставника, і собі вирішили здобувати фах вчителів фізвиховання.

Упродовж багатьох років Віталій Широчук приділяв і приділяє увагу регулярним заняттям спортом. Двічі здобував «срібло» на обласних змаганнях з гирьового спорту, неодноразово захищав честь району на обласних змаганнях з волейболу. Разом із дружиною Наталією та сином Вадимом у 2007 році, коли в Любомлі проводився обласний фестиваль з фізкультури і спорту, стали переможцями у змаганнях «Тато, мама я — спортивна сім’я». «Ми тоді покращили свій результат, адже рік перед тим на аналогічних змаганнях в Іваничах були другими, — каже співрозмовник. — Пригадую, після «срібла» в Іваничах вирішили ретельно підготуватися до змагань у Любомлі. Добрих два тижні допізна втрьох займалися у спортзалі. І, як бачимо, результат не забарився».

Додамо також, що й донька нашого співрозмовника, Ольга теж небайдужа до активного способу життя і свого часу займалася спортивним туризмом.

Цікавлюся, про що мріє фізкультурник Віталій Широчук. «Дуже хочу, щоб молодь більше уваги приділяла не посиденькам у генделиках, а саме заняттям спортом, — каже Віталій Іванович. — Важливо, щоб держава активно включалася у цей процес, має бути відповідна державна політика. Наприклад, свого часу чи не в кожному селі були фахівці з питань спорту, які вишукували талановиту спортивну молодь, формували команди з різних видів спорту… Пам’ятаєте, якими масовими ще не так давно були районні спортивні фестивалі? (Останній відбувся у 2016 році — авт.) Нині ж про це лишається тільки згадувати».

«На жаль, місцевий масовий спорт існує за рахунок ентузіазму тих, хто до нього не байдужий, — продовжує роздуми співрозмовник. — Виходить доволі парадоксальна ситуація: змагань, турнірів порівняно з часами моєї молодості, нині проводиться більше, але значний відсоток учасників — ветерани спорту. А хто їх замінить через 5-10 років? Тож хотілося б, аби  ситуація мінялася на краще».

Щодо ентузіазму, то тут і справді не посперечаєшся. По району, звісно ж,  є багато позитивних прикладів, коли небайдужі до спорту люди не заради прибутку, а задля задоволення стараються, як можуть — хто організаційно, хто фінансово — підтримувати місцеві колективи фізкультури. Віталій Широчук у цьому плані не виняток. Значною мірою саме завдяки його старанням у Штуні вдалося сформувати доволі боєздатні баскетбольну і волейбольну команди, які показують непогані результати на районних змаганнях. Зізнається, що дуже тішиться тим, що нині має можливість з сином Вадимом виступати разом на ігрових майданчиках в одній команді.

Коментарі:
Залишати коментарі можуть тільки авторизовані відвідувачі.